Facebook
Twitter
Google+
Pinterest
Linkedin

Вроцлав і Краків вважають найкрасивішими містами Польщі. Вони посідають, відповідно, друге та перше місце в рейтингу туристично привабливих польських міст. У 2016 році – Вроцлав, у 2000 році – Краків – були обрані культурними столицями Європи. Саме ці старовинні міста Польщі ми відвідали під час зимового сімейного подорожі. У статті ми розповімо про наші враження і цікавих місцях Вроцлава, а в наступній – читайте звіт про подорож до Кракова.

“Місто ста мостів”, “польська Венеція” – так називають древній Вроцлав, розташувався на 12 островах на річці Одра і п’яти її притоках. Зимовий Вроцлав зачаровує милими будиночками, кумедними гномами, неймовірною атмосферою, креативними ресторанчиками і кафе, цікавими музеями, книжковими магазинами, привітними людьми. Особливо романтичним нам здався Вроцлав ввечері. Адже ми прилетіли в Польщу в день Святого Валентина. Але про все – по порядку.

Зміст:

  • Підготовка до подорожі. Квитки, залізничні квитки, готелі.
  • Переліт Київ – Вроцлав. Аеропорти Києва і Вроцлава. Як дістатися.
  • Де ми зупинилися у Вроцлаві.
  • Вечірній Вроцлав. День Святого Валентина.
  • День 1. Старе місто, Тумський острів, Sky Tower і смішні гномики.
  • День 2. Креативний Вроцлав, Ратуша, Квартал Чотирьох Храмів.
  • День 3. Музей Університету, Африкариум, Зал Сторіччя.

Підготовка до подорожі.

Сімейне подорож у Вроцлав і Краків стало для нас новим у багатьох питаннях. Вперше за кордон ми прямуємо взимку. Так склалося, що всі наші далекі подорожі відбувалися в теплу пору року. На машині взимку їздити не люблю, адже в цей час наперед не передбачиш погодні умови. (А ми плануємо все заздалегідь). Поїздом – інша справа, наприклад, наші чудові подорожі до Львова.

Для наших дітей це перший досвід подорожі на літаку. У нас вже були перельоти в Рим, Ріміні, на Мальту. А ще вперше ми летимо з мінімальним багажем, найдешевший тариф включав тільки ручну поклажу. (Пора змінювати звички, адже в подорожі на машині ми себе багажем не обмежували)))

Добре, коли є діюча шенгенська мультивіза. Вона “не давала спокою” і манила в подорож))). Її ми отримали влітку в Угорському консульстві перед нашим європейським подорожжю в Угорщину, Чехію, Німеччину, Словаччину.

Читайте також: Як самостійно відкрити шенгенську візу

Авіаквитки у Вроцлав. На сайті – пошуковику дешевих авіаквитків Skyskanner.com.ua ми почали шукати недорогі авіаквитки в Європу. Задача була наступною: 1. максимально проста дорога (краще прямий рейс з України лоукостом), 2. мінімальний тариф на авіапереліт, 3. цікавий туристичний місто, 4. близьке відстань від аеропорту до центру (адже багато лоукостери прилітають у другорядні аеропорти, розташовані дуже далеко від міст. Тоді вартість транспорту до центру може бути приблизно такою ж, як ціна перельоту). Детальніше про пошук дешевих авіаквитків і вартість квитків у Вроцлав ми писали тут.

Так за місяць до подорожі ми вибрали вигідний рейс з Києва до Вроцлав авіакомпанії Wizz Air. (До речі, вже відкрито також зі Львова рейси лоукостів Wizz Air Ryanair і у Вроцлав і Краків). Найдешевші авіаквитки в Польщі були придбані нами з інтервалом у тиждень, тому в план подорожі у Вроцлав ми ще додали Краків. Виглядало це так: дві ночі у Вроцлаві-три ночі в Кракові – знову дві ночі у Вроцлаві.

Польська залізниця. З Вроцлава до Кракова і назад ми добиралися поїздом Інтерсіті. Їхати 3,5 години. Квитки на поїзд до Кракова купували на цьому сайті за 4 тижні до подорожі. Враження про польській залізниці ми напишемо в окремій статті. Був варіант купити дешеві квитки на польський автобусний лоукост Polskibus. Дуже приваблива ціна – 10 злотих з людини, щоб проїхати більше 300 км. Але прочитали в інтернеті негативні відгуки про зимових поїздках цими автобусами. Вони курсують по всій Європі, наприклад, автобус нашого рейсу їде з Берліна. Тому дуже часто запізнюються, а холодною зимою, ще й з дітьми, не дуже цього хотілося. Плюс – взимку читали відгуки про “змерзалнике” в салоні і те, що дуже часто туалет в автобусі не працює. Тому ми вирішили вибрати комфорт і більш дорогу поїздку на поїзді.

Бронювання житла. Готелі у подорожі ми бронюємо на відомому сайті Booking. У Вроцлаві та Кракові вирішили оселитися в апартаментах з кухнею, щоб мати можливість самостійно готувати, адже це суттєво економить бюджет подорожі. У Вроцлаві забронювали апартаменти CertApart на площі Ринок, у Кракові – цікаві стильні апартаменти Red Kurka в 5 хвилинах від Головної площі.

Booking.com

Готівкові або банківська карта. Валюта Польщі – польський злотий (PLN). Один злотий = 100 грошів. В основному розраховувалися картою: у громадському транспорті, музеях, супермаркетах, кафе, сувенірних магазинах. Ми обміняли на злоті всього 30 євро готівкою. Правда, ще знімали з картки готівку для оплати квитків у два музеї: Вавельського замку у Кракові та Вроцлавського університету (приблизно ще 20 євро).

При плануванні зимової подорожі також треба враховувати особливості цієї пори року: рано темніє, холодно, багато музеїв закриваються раніше і більше мають вихідних днів, ніж у високий туристичний сезон, деякі оглядові майданчики та туристичні розваги взагалі закриті.

Парковка в Жулянах. При плануванні виникло питання – де припаркувати свій автомобіль у Жулянах. Ціна парковки в аеропорту Києва, 120 грн/добу, здалася нам дуже велика. На карті Гугл ми знайшли недорогу паркування недалеко від аеропорту. Ціна 30 грн/добу. Парковка сподобалася, обгороджена високим парканом, є цілодобова охорона. Єдиний мінус – від паркування трохи незручно йти пішки. Щоб не порушувати правила дорожнього руху, нам довелося обходити автомобільні розв’язки до світлофора. Але це не суттєво. Ділюся картою.

Переліт Київ – Вроцлав. Аеропорти.

Аеропорт Жуляни має офіційну назву “Міжнародний аеропорт Київ “ім. В. Сікорського “. Невеликий затишний аеропорт в 8 км від центру Києва. Для обслуговування пасажирів діє 3 терміналу. До нього можна добратися з центру Києва тролейбусами № 22 і № 9, маршрутками № 565, 482, 496,499.

Цікаво, що за версією The World Routes Awards 2013 аеропорт Жуляни входить в трійку кращих світових аеропортів для малої і середньомагістральної авіації. Займає друге місце в Україні за кількістю пасажирів. Недалеко від аеропорту розмістився найбільший в Україні авіаційний музей.

Ми швидко зареєструвалися на рейс у Вроцлав і пройшли паспортний контроль. Біля стійки реєстрації Wizz Air варто спеціальний стенд для перевірки розмірів багажу. У лоукост Wizz Air дозволено перевозити безкоштовно ручну поклажу розміром 42 см * 32 см * 25 див. якраз такий багаж поміщається під кріслом в салоні літака.

“А за вікном майже весна”))) Ось такий вид відкривається з панорамного вікна в залі очікування. Нашого літака ще немає.

Цікаво, що літаки лоукостів не роблять перерв між рейсами, я назвав їх “авіаційними маршрутками”)) Як їх ще назвати, коли літак прилетів, висадив пасажирів, швидко взяв на борт і полетів далі. А ось і наш літак – маршрутка прилетів.

У салоні літака Виззейр досить зручно. Багато місця для ніг. Приємне обслуговування, а ще відразу потрібно переключитися на “зарубіжну хвилю” – стюардеси говорять польською та англійською язѕках. Діти з хвилюванням сприйняли свій перший політ. Вже у Вроцлаві Аня сказала: “Дивно – вранці ще була на парах в університеті, а ввечері вже гуляю по Вроцлаву”.

А за бортом літака сонячно і ясно, неймовірно красиво.

Іноді крізь хмари видно землю, подекуди укутану снігом.

Через дві години ми у Вроцлаві. Аеропорт міста сучасний, красивий. Новий термінал був побудований до Євро 2012. Максимум корисної інформації про аеропорт Вроцлава читайте тут:

= Аеропорт Вроцлава. Як добратися в центр міста вдень і вночі.

Дешеві авіаквитки

  • Skyskanner.com.ua– пошук дешевих авіаквитків. Сервіс, який порівнює ціни на квитки більше ніж 700 авіакомпаній і знаходить найбільш вараинты. При цьому бронювання здійснюється безпосередньо на сайті авіакомпанії, тому Ви отримуєте всі необхідні бонуси, акції, милі.
  • Авіакомпанія МАУ – дешеві рейси з України в різні країни світу.

В аеропорту взяли карту міста в туристичному центрі, обміняли трохи готівкових євро на злоті. Зрозуміло, що тут курс був дуже невигідним, але невелика кількість готівки нам знадобляться. Думали, що вони знадобляться для поїздки громадським транспортом у місто. Купили квитки за готівку злоті в автоматі на автобусній зупинці біля терміналу аеропорту. Хоча потім побачили, що майже в кожному трамваї/автобусі в салоні є мобільний термінал, в якому можна придбати квитки і оплатити їх банківською картою.

Вартість квитка на одну поїздку 3 злотих. Це трохи менше 1 євро. Зійшли з автобуса в центрі Вроцлава, на зупинці “Renoma”. Їхали від аеропорту 35 хвилин.

Де ми зупинилися у Вроцлаві.

Ми забронювали апартаменти в центрі Вроцлава. Квартира знаходиться на головній міській площі Ринок 8, на другому поверсі старовинного будинку з назвою “Під сімома Электорами”. На фото – це яскраво жовтий будинок, поруч з яким біла машина.

Апартаменти CertApart – це двокімнатна квартира з кухнею і просто шикарним видом на площу Ринок. У ній було все для комфортного перебування. Нас привітно зустрів власник апартаментів Марек. Розповів про квартирі, куди піти, де поїсти у Вроцлаві.


Прекрасний відпочинок після туристичної прогулянки Вроцлавом з неймовірним видом з вікна апартаментів.

Але один “недолік” у квартирі все ж було, в першу ніч ми добре чули дзвін дзвонів на Ратуші. Він лунав щогодини + короткий дзвін через кожні 15 хвилин. Так вночі орієнтувалися який годину – вважали крізь сон))) З часом, ми звикли і наступні ночі вже нічого не чули. А ось вдень було зручно.

Ось такий вигляд з вікна квартири і дзвін дзвонів Ратуші. (Коли вікно закрите, звук значно тихіше))

І ось, в першу ніч я під дзвін рано прокинувся, побачив у вікно таку красу і дуже зрадів цій можливості. Ранковий Вроцлав в перших променях сонця.

Забронювати готель або апартаменти Вроцлава можна за цими посиланнями:

  • квартира на площі Ринок в самому центрі Старого міста Вроцлава
  • готелі Вроцлава –від 30 євро
  • апартаменти Вроцлава – від 23 євро

Вигідні спецпропозиції готелів та апартаментів міста можна знайти в формі нижче:

Booking.com

Вечірній Вроцлав. День Святого Валентина.

Недарма ми прилетіли в Вроцлав в День Святого Валентина. З перших хвилин закохалися в це місто. Ось таким ми його побачили вперше.

У святковий вечір 14 лютого і перший наш вечір у Вроцлаві вирішили повечеряти в ресторані. А на вулицях міста – закохані пари, квіти, цукерки, червоні і рожеві повітряні кульки у формі серця. Звичайно, знайти вільні місця в установах виявилося невеликою проблемою. Але хто шукає, той знаходить. Назва ресторану “Kociolek”, що означає “Казанок”. Тут затишно, смачно і колоритно. Страви готуються в печі.

Стіни і стелю прикрашає різна кухонне начиння.

Офіціант, хлопець з України, порадив фірмові страви. (Взагалі, в Польщі ми зустріли багато українських студентів, які підробляють у ресторанах, магазинах.) Порції великі. Ми, навчені досвідом Праги з величезним Вепровым коліном”, замовили тільки дві страви. І не помилилися, вийшло багато і смачно.

А ще у День Святого Валентина обов’язково треба відвідати романтичні місця. Наприклад, міст закоханих. У Вроцлаві так називають Тумський міст. Він з’єднує острів Піщаний і Тумський. На мосту кілька закоханих пар як раз чіпляли замки і підписували їх, творили свою історію кохання. А ми всі загадали бажання)))

Цікаво, що на Тумському острові немає електричних ламп. Освітлюють все довкола 103 унікальних старовинних газових ліхтарів. Вони горять яскравіше і мають м’який білий світ. Кожен вечір на заході сонця спеціальний людина, ліхтарник, власноруч запалює, а вранці, з першими променями, гасить вогонь ліхтарів. На жаль, нам не вдалося побачити цю оригінальну вроцлавську традицію.

Пройшлися вечірнім Тумским островом до головного Кафедрального собору Вроцлава – Собору Івана Хрестителя. Тут романтично, тихо і затишно.Але є в цьому всьому і таємничі нотки.

***Екскурсія “Містичний Вроцлав” про загадки і моторошних місцевих легенд більше підійде дорослим. Замовити таку прогулянку з професійним гідом можна на цьому сайті.

Більш докладно з Тумским островом ми познайомимося завтра при денному світлі. Перший сімейний вечір у Вроцлаві вдався на всі 100%. Неймовірно гарний і душевний місто!

Вроцлав. День 1. Старе місто, Тумський острів, Sky Tower і забавні гноми.

Зимовий Вроцлав зустрів нас сонечком і весняним теплом +9 градусів. У нас вдома в цей час ще було морозно і лежав сніг. Приємно знайомитися з містом в таку чудову погоду.

Ранковий Вроцлав дарує позитивні емоції, дивує яскравими квітами і казковою атмосферою. Як діти потім сказали, Вроцлав це “будиночки” і “гномики”)) Ось такі красиві “будиночки” на площі Ринок.

Кожен старовинний особняк має свою історичну назву. Наприклад, “Під грифами”, “Під голубим сонцем”, “Під золотим орлом”, “Золотий пес”, “Під папугами”.

Ратуша, як палац з чарівної казки. Вже сім століть височить вона в центрі головної площі Вроцлава. Поряд – будинок колишніх торгових рядів – “Сукеніце”.

А ось “будиночки” на сусідній – Соляної площі. Тут з ХІІІ ст. торгували сіллю. Тепер продаються квіти і сувеніри.

Тепер про “гномика”. У Вроцлаві є своя оригінальна туристична “фішка”. У цьому місті є свої казкові герої – маленькі міські жителі. Це гноми, або польською мовою “krasnale”. Точна їх кількість не знає ніхто. Кажуть, що приблизно 300. Нові гноми постійно з’являються у досить несподіваних місцях: на тротуарах, у вітринах магазинів, на стовпах, стінах, ліхтарях. Щорічно у вересні у Вроцлаві проходить Фестиваль Гномів.

Гномики Вроцлава живуть своїм життям поруч з людьми – великими жителями)). Це якийсь паралельний чарівний світ. Кожен Гномик займається своєю справою. Кожен має своє оригінальне ім’я. Серед них є туристи, фрілансери, банківські працівники, фотографи, п’яниці, акробати, ласуни, будівельники, ліхтарники – всіх не перерахуєш.

Гноми відомі своєю доброзичливістю, на них неможливо дивитися без усмішки. Нам приємно було спостерігати за радісними емоціями дітей і дорослих, коли вони знаходили цих маленьких мешканців Вроцлава. Ми і самі їх полюбили. Завжди піднімався настрій, коли їх зустрічали.

***Ви можете замовити через інтернет незвичайну екскурсію-квест і вирушити На пошуки гномів Вроцлава” разом з професійним гідом Олесею. Цю екскурсію можна замовити ТУТ.

Або знайти гномів самостійно. В туристичному офісі ми купили за 6 злотих карту вроцлавських “красналов”. Правда, там не всі зображені, а тільки 100. Наша прогулянка по туристичному Вроцлаву перетворилася на цікавий квест з пошуком милих гномів. Ми знайшли близько 70 маленьких мешканців. (Якщо б ще світловий день довше, вночі гноми “ховаються”))) Гноми у Вроцлаві круті!

Трійка гномів біля Ратуші.

Гномик, що любить пиво.

Ось гном-будівельник на тлі Тумського острова.

На Тумському мосту запалює ліхтарі гномик-ліхтарник.

А це два товариша допивають вино.

А ось я фотографую гнома, який фотографує іншого гнома, який фотографує місто))

Маленький, але дуже серйозний краснал з банкомату знімає готівку.

Гном – першодрукар на Тумському острові.

А цей маленький житель заснув прямо на підвіконні.

Гномик – професор біля головного корпусу Вроцлавського Університету. Судячи по шапці, яка натерта до блиску, студенти загадують Гномика бажання про успішну здачу сесії.

Деяких гномів одягли тепло, щоб не замерзли взимку))

Цей милий малюк ще той “модник”.

А ось – Papa Krasnal. Він першим нас зустрів у Вроцлаві. Це найбільший і найголовніший гном. За легендою саме від нього пішов весь рід вроцлавських “красналов”.

Цікаво подивитися на Вроцлав з висоти. У місті є декілька оглядових майданчиків, називаються – “punkt widokowy”. Але взимку не всі вони працюють. Наприклад, майданчик на Ратуші закрита в холодну пору року. З площі Ринок ми попрямували до Костелу Марії Магдалени. Це один з найстаріших храмів Вроцлава. Він був зведений в XI ст, за століття не раз перебудовувався. Між двома баштами костелу на висоті 45 м перекинуто місток. Його називають “мостом спокути”. Кажуть, що в давні часи на ньому карали легковажних жінок, які забували про сім’ю та дітей. Вони повинні були перейти вузький міст між вежами.


До башт ведуть близько 200 сходинок. Підйом зовсім не важкий, вартість цього задоволення на нашу сім’ю -20 злотих (приблизно 5 євро). Вид з мосту Костелу Марії Магдалени неймовірний.

Вроцлав в ранковому тумані виглядає загадково.

Всередині Костелу Марії Магдалини дуже атмосферно і красиво.

Далі попрямували у бік Тумського острова і набережної Одри. По дорозі проходили повз Домініканського монастиря і монастиря Бернардинів, поруч з Рацлавицька панорамою.

В будівлі колишнього Бернардинського монастиря XIV століття тепер розташувався Музей Архітектури.

А ось Рацлавицька панорама. У цьому будинку розташовано велике полотно радіусом 114 м і 15 м заввишки. Воно було створене у Львові в 1894 р. Завдяки ефектів освітлення, використання ландшафту, спеціальних лаків і фарб, картина переносить глядача в 1794 рік, в момент переможної битви війська Тадеуша Костюшка над російською армією.

Ось і Одра. З набережної Bulwar Xawerego Dunikowskiego відкривається вид на острів Тумський з Кафедральним собором Вроцлава. Картину доповнюють допитливі лебеді і качки. Вони зовсім не бояться людей.

На острів Тумський ми вирішили пройти по мосту Світу і прогулятися по мальовничій набережній.

Поруч – вишукане старовинна будівля Національного музею Вроцлава.

Вид з Мосту на набережну Світу.

Далі ми гуляли Тумському острові. Це найдавніша частина Вроцлава, назва перекладається як Кафедральний острів. Саме тут чеський князь Вратислав близько 900-го року заснував торговий місто, а в 1000г. польський князь Болеслав побудував замок і перший католицький храм. На острові і зараз розміщені – резиденція архієпископа, унікальна церковна бібліотека, кафедра архиєпархії Вроцлава, великий Ботанічний сад Вроцлавського університету.

Величний собор Іоанна Хрестителя – головний католицький храм Вроцлава. Є першим готичним собором Польщі. Він побудований в XIII ст. на місці старого храму.

Навесні 1945 під час штурму Бреслау (так називався Вроцлав) собор Іоанна Хрестителя був частково зруйнований. Відновили храм у 1960 ті роки. А вежі собору відбудували тільки у 1990-х рр. В одній з них, на висоті 97 м, зробили оглядовий майданчик, до якої піднімає сучасний ліфт. Ми, на жаль, не потрапили на цей “пункт видоковий”, хоч він і працює взимку. Під час ранкової служби собор відкритий для прихожан. Туристичні Каси починали роботу тільки з 12-00.

Вдень Тумський острів наповнюють туристи. А ось вранці і ввечері тут спокійно і затишно.

Тумський міст вражає вишуканістю конструкції. Вдень він виглядає по-іншому. Вчора, у вечірньому світлі ліхтарів міст здавався особливо загадковим і романтичним.

По Тумському мосту перейшли на острів Піщаний. Назвали це давнє місце так, тому що острів тисячу років тому “намылся” з річкового піску. Відразу за мостом бачимо велику будівлю Костелу Матері Божої на Піску. Є тут і православний храм Кирила і Мефодія, а ще ми прогулялися красивим парком і набережної.


Міст Піщаний вважається самим першим залізним мостом у Вроцлаві. Він побудований у 1861 р. на місці старого мосту. По ньому ми потрапили знову в Старе Місто.

Далі прямуємо до Вроцлавському університеті, заснованому в 1702 р. Це великий комплекс, в який входять багато старовинних будівель (їх зараз займають факультети), університетська церква, бібліотеки, сади, вишукані концертні зали.

Від Піщаного мосту йдемо по площі plac Nankiera до Вроцлавському університету. Над площею підносяться ошатні храми: Святого Вінсента, Костел Св. Клари і Костьолу Св. Матвія.

Костел Св. Клари з неймовірно красивим інтер’єром у стилі бароко.

Коли йдеш площею Nankiera і милуєшся красою храмів, варто придивитися до тротуару під ногами. А на ньому ми побачили ось таку родзинку “Тротуар історії міста“. Тут послідовно розміщені знаки з видатними фактами з історії Вроцлава. Так можна дивитися під ноги і готуватися до іспиту з історії))). Наприклад:

1242 р. місто отримало Магдебурзьке право.

А в цьому році затвердили герб міста Бреслау (так з XV ст. і до 1945 року називався Вроцлав)

У 2012 році Вроцлав приймав матчі футбольного чемпіонату Європи.

У 2016 році був європейською столицею Культури.

Бароковий сад Оссолиниум і будівля університетської бібліотеки вражають вишуканістю.

Елегантний палац головного корпусу Вроцлавського університету. Тут знаходиться знаменитий зал Аулу Леопольдіна. Ми відвідаємо його в понеділок, сьогодні (у середу) музей університету закритий.

Пора підкріпитися, ми заздалегідь запланували відвідати студентську їдальню Вроцлавського університету. Це як раз було нам по дорозі. Ось фасад сучасного університетського корпусу, на першому поверсі якого розмістилася їдальня Bazylia.

В їдальні цікава система розрахунку: незалежно від того, яке берете блюдо, ви платите тільки за вагу. В кінці робочого дня діють досить великі знижки. Тут самообслуговування. Готують смачно, багато національних польських страв. Важко себе утримати щоб не взяти зайвого)) Нам сподобалося.

Пройшлися до вул. Odrzańska. Нею ми поверталися до площі Ринок. У середні століття на вулицях навколо торгової площі розміщувалися майстерні ремісників, пекарів, ковалів. Були тут і м’ясні ряди. Ось і встановили домашніх тварин, м’ясо яких вживають в їжу, пам’ятник у Галереї на Ятках.

Вийшли ми на площу Ринок біля маленьких старих будинків “Ясь та Малгося“, названих на честь героїв польських казок. Ворота між ними колись вели на кладовищі, яке було в середні століття у дворі костелу Святої Єлизавети. Готична дзвіниця храму височить над містом на 90 метрів. На оглядовий майданчик костелу ведуть 300 сходинок.

У другій половині дня ми попрямували на ще один “пункт видоковый” Вроцлава. Це хмарочос Скай Тауер (Sky Tower). Будівля знаходиться за межами Старого міста. Доїхали до нього за 10 хвилин на трамваї. Взагалі, у Польщі дуже сподобалася система громадського транспорту.

Читайте про це окрему статтю:

= Громадський транспорт Вроцлава: вартість проїзду, де купити квитки, як заощадити.

Оглядовий майданчик у Sky Tower знаходиться на 49 поверсі. Піднімає туди відвідувачів швидкісний ліфт. Кількість місць обмежена. Квитки продають на другому поверсі торгового центру на кожні 30 хвилин. Сімейний квиток – 34 злотих.

Найближчої підйом нам довелося чекати 40 хвилин. Але нічого, ми прогулялися торговим центром.

Знайшли на першому поверсі найбільшу інтерактивну інсталяцію в Європі (має площу 40 кв. м), реагує на рухи як у фантастичних фільмах. Хороша іграшка для дітей, і дорослі з радістю розважалися)))

Настав наш час. Вхід на оглядовий майданчик знаходиться на вулиці. Нам потрібно було піднятися на ліфті на 49 поверх. У ліфт також пускають обмежене число пасажирів.

Оглядовий майданчик займає половину поверху, тому можна побачити Вроцлав тільки на 180 градусів. Нам пощастило з погодою. Ми просто насолоджувалися краєвидами міста.

Діти влаштували фотосесію.

Ось ми знову вулиці Świdnicka, прямуємо до площі Ринок. Оперний театр Вроцлава був побудований в 1841 р. На його сцені виступали Ріхард Вагнер, Ніколо Паганіні, Ріхард Штраус, Ференц Ліст.


Вроцлав здивував несподівано гармонійним поєднанням старовинної архітектури з сучасними “хай – тек” будівлями. Наприклад, поряд розмістилися середньовічний Костьол Св. Станіслава, Вацлава і Дороті і модерновий торговий центр.

Одна з центральних вулиць Сарого міста – Świdnicka.

“Здаємо” таємне місце у Вроцлаві, де продають солодощі. На Świdnicka 24 ми побачили таку чергу. Згодом помітили, що тут завжди багато покупців))). А це найкраща рекомендація закладу. Називається “Стара пекарня”.

Тут печуть і продають смачні свіжі пончики – традиційні польські солодощі – Pqczek і Donut з різноманітними начинками. Поки стоїш в черзі, спостерігаєш за кулінарним процесом.

Донати не завжди були в продажу, але ми все ж через пару днів їх “виловили”.

Смачно, апетитно і красиво. На час перебування у Вроцлаві ми стали постійними клієнтами Старої пекарні)))

День підходить до кінця. Раннє закінчення туристичного дня – один з недоліків зимових подорожей. Після 17-00 вже потихеньку темніє і сильно не налюбуешься видами міста. Але нічого, романтичні прогулянки зимовим вечірнім містом також мають свою привабливість.

Вроцлав. День 2. Креативний Вроцлав, Ратуша, Квартал Чотирьох Храмів.

У розповідь про другий день у Вроцлаві ми об’єднали ранок перед подорожжю в Краків і другу половину дня після приїзду з цього чудового міста. Звіт про подорож до Кракова читайте найближчим часом.)) Цей маршрут прогулянки можна використовувати для планування туристичного дня у Вроцлаві.

Вранці ми вирушаємо в Краків. До залізничного вокзалу “Wrocław Główny” вирішили йти пішки. Від площі Ринок дорога займає 20-25 хвилин. Прогулянка виявилася цікавою.

Пам’ятник першому королю Польщі Болеславові Хороброму, засновнику першого замку і християнського храму у Вроцлаві на острові Тумський. До речі, саме він на запрошення князя Святополка розбив війська Ярослава Мудрого і захопив у 1018 році Київ. Правив він у місті менше року, але Волинські землі утримував до 1030 р.

На перехресті вулиць Swidnicka і Pilsudskiego ми побачили оригінальний Пам’ятник анонімному перехожому “Pomnik Anonimowego Przechodnia“. Під час антикомуністичних демонстрацій у 80-х роках у Вроцлаві без вести пропало багато демонстрантів. Скульптура нагадує про трагічні реалії коммунистиного терору. За версією журналу «Newsweek» Пам’ятник анонімному перехожому входить в 15 найкрасивіших місць Польщі. Як на мене, досить моторошно поряд з цими фігурами.

Скульптури знаходяться по обидві сторони вулиці Swidnicka. По одну сторону – звичайні люди спускаються в невидиме підземелля.

По інший бік вулиці – вони з’являються з-під землі.

Поряд з сучасним будинком музичного театру навіть букви танцюють. А ще цікаво, ця зупинка в трамваї оголошується оперним співом. Ми були приємно здивовані.

Залізничний вокзал Вроцлава нагадує казковий палац.

Біля залізничного вокзалу знаходиться автовокзал Вроцлава

З автовокзалу Вроцлава курсують автобуси в інші міста Європи . Квитки можна придбати на таких сервісах:

–Infobus. – це міжнародний сервіс, що порівнює цінові пропозиції різних автобусних кампаній і знаходить найдешевші варіанти.

–FlixBus – один з найбільших автобусних операторів Європи. Ціна квитка на автобус від 5 євро.

Від вокзалу ми поверталися іншою дорогою: спочатку по вулиці Kołłątaja, після мосту по вулиці Piotra Skargi до Галереї Домініканській, потім по затишній вулиці Старого міста Oławska вийшли до площі Ринок.

На цьому маршруті ми Вроцлав побачили дещо іншим. Ще більш затишним, і одночасно сучасним, креативним.


Знову неймовірно гармонійне поєднання сучасного стилю “хай-тек” з шармом старовинної архітектури.

У переході під вулицею Piotra Skargi, навпроти галереї Домініканської побачили унікальний Міжнародний керамічний мурал. Він створений в 2016 році з 362 керамичнийх плиток. Їх виготовили 262 художника з усього світу. Цікава і креативна пам’ятка Вроцлава.

Вулиця Oławska.

Площа Ринок. Ми на тлі улюблених “будиночків”.

У вихідні площа Ринок заповнена людьми. Тут співають вуличні музиканти, продають різноманітні сувеніри і картини.

Зайшли в приміщення Ратуші. Цікаво подивитися на її інтер’єр.

На постійну виставку в Ратуші вхід вільний, але людей всередині було зовсім мало. Тут є галерея знаменитих жителів Вроцлава.

Окремий куточок присвячений Івану Павлу II – почесному жителю Вроцлава.

Так виглядав Кабінет міського муніципалітету в XVIII-XIX ст.

Квартал Чотирьох Храмів знаходиться недалеко на захід від площі Ринок, між вулицями Kazimierza Wielkiego, Świętego Mikołaja і Pawła Włodkowica. Його ще називають районом Чотирьох святинь і Районом примирення. Він в цілому визнаний унікальним історичним пам’ятником Вроцлава. В одному кварталі, близько один до одного, мирно співіснують церкви чотирьох релігій: Православний храм Різдва Пресвятої Богородиці, римо – католицький Костел Св. Антонія Падуанського, синагога “Під білим лелекою” і евангелиско -лютеранська церква Божого Провидіння. І це не просто географічне сусідство. З 1996 р. тут почав працювати міжконфесійна рада.

Ця скульптура стала своєрідним символом Кварталу Примирення.

Евангелиско-лютеранська церква Божого Провидіння.

Синагога “Під білим лелекою” є найбільшою у Вроцлаві.

Район Примирення є центром культурних та освітніх подій, художніх виставок. У першому в Польщі мультиплексі “Cinema New Horizons” щорічно проходить Міжнародний кінофестиваль.

У Львові є двір “втрачених іграшок”, а у Вроцлаві на вул. Ruska 46 ми знайшли двір “втраченої реклами” – Неоновий двір. Стару неонову рекламу з магазинів, кінотеатрів, вокзалів, готелів вирішили не викидати, а зібрали її в цьому дворі. Вийшов такий атмосферне, цікавий куточок.


Атмосферу доповнюють мурали на стінах. Поруч є “тиха дискотека”, на якій танцюють під музику в навушниках.

Повертаємося до площі Ринок по вул. Kazimierza Wielkiego. Королівський Палац вже закритий для відвідувачів. Він був побудований в 1717 році і належав прусським королям. Зараз тут знаходиться Історичний і Міський музеї Вроцлава.

День підходив до кінця. Діти “ухандокались” і залишилися в апартаментах. А ми вирішили спробувати польське свіжозварене пиво. Спочатку зайшли в пивоварню Piwnica Świdnicka в Ратуші на площі Ринок. Це найстаріша пивоварня Вроцлава, їй вже понад 700 років. Всередині колоритно, але зовсім порожньо. Зайняті були всього кілька столиків. Другий раз здивував офіціант, виявляється, в цьому популярному туристичному закладі до оплати приймаються лише готівку, розрахунку картою немає.

Це нас не влаштувало, і ми пішли далі шукати привабливе місце. Поруч в будівлі Ратуші зайшли в пивоварню-ресторан “Spiż”. А ось там було так багато людей, що навіть вільний столик знайти проблема. До речі, дуже часто бачили у Вроцлаві таку картину: в одному закладі людей дуже багато. а в сусідньому – майже немає, хоча зовні і всередині він досить пристойно виглядає. Невже вся справа в цінах і якості надаваних послуг.

Spiż – це ресторан і пивоварня. Ми пішли в зал пивоварні. Там весело, гамірно. Поляки відпочивають, на столах тільки пиво. І від цього якось затишно і атмосферно.

Ми знайшли вільний столик і замовили пиво. Обслуговувала нас швидко і доброзичливо дуже приємна офіціантка. До першого келиху в Spiż безкоштовно дають один шматок хліба щедро намазаний смальцем. А смалець не простий, зі всякими спеціями і травами. Смачно і дуже жирно. Цікава закуска до келиху пива.

У Польщі ми відкрили для себе фруктове пиво, я його назвав десертним. Нам дуже сподобалося вишневе, медове і карамальне (karamelove). На мій смак цікаво вживати це пиво на десерт.

Пізніше ми тут купили вишневе пиво з собою. Власне пиво в Spiż розливають в пляшки і продають.

Коли на наступний день ( понеділок) купував вишневе пиво, людей знову було багато – значить ця пивоварня дуже хороша. Вхід в Spiż видно з вікна наших апартаментів. Ось на такий “пивний” ноті ми завершили передостанній день нашої подорожі.

Вроцлав. День 3. Музей Університету, Африкариум, Зал Сторіччя.

І знову улюблені “будиночки” на площі Ринок. Добре бронювати апартаменти в самому центрі, виходиш і відразу потрапляєш в таку казку. Оригінальний скляний фонтан – сучасна пам’ятка Вроцлава.

По дорозі під Вроцлавський університет запланували поглянути на ще одну сучасну скульптуру Вроцлава. А поки розглядаємо мурал.

Ось він – Пам’ятник “Стілець”. Такий собі стільчик для Гуллівера у країні ліліпутів висотою 9 м. Знаходиться в кінці вул. Rzeźnicza навпроти набережної.

Головний корпус Вроцлавського Університету колись належав до роду князів П’ястів. Це одне з найстаріших навчальних закладів Польщі. Заснував тут єзуїтську академію у 1702 р. австрійський король Леопольд I.

Посеред площі скульптура “Фехтовальника”, яку називають ще “Голий студент”. Встановлена у 1904 році. Пов’язано створення скульптури з історією студента по імені Хуго. Він приїхав в університет навчатися мистецтва скульптора. У перший же вечір щедрий Хуго пригостив випивкою нових друзяк – студентів, а потім програв їм у карти все, навіть дорогий одяг. При ньому залишилася тільки шпага. За “дивним збігом обставин” автора скульптури теж звали Хуго Ледерер. Напевно, це своєрідна установка для нових студентів не повторювати гіркий досвід.

Вхід в Музей Вроцлавського університету вишукано – урочистий.

У музеї можна відвідати знамениту Аулу Леопольдіна, виставку історії університету, Математичну Вежу з оглядовим майданчиком і концертний зал Ораторій. Квитки продаються мінімум на дві експозиції на вибір. Ми купили сімейний квиток. Він дає можливість побувати у всіх залах музею. (Щоправда, коли ми прийшли в Ораторії був студентський концерт. Тому цей зал був закритий для відвідувачів музею). На нашу сім’ю -30 злотих. В касі не брали оплату банківською картою, тому довелося бігати шукати банкомат і знімати готівку.
Стеля в фойє головного корпусу.

Кілька залів Виставки, присвячені історії Вроцлавського університету, викладачам, знаменитим студентам, досліджень і винаходів. Багато цікавої інформації можна дізнатися з сенсорних екранів. Працівники музею також підходили і з захопленням розповідали про експонати. Зал історії.

Зал метафізики.

На інтерактивному екрані можна пограти, і більш детально вивчити будову тіла

Дітей здивувала справжня мумія єгипетської цариці, яку досліджували студенти історичного факультету. По сучасним технологіям вони відтворили її приблизний портрет.

Розкішними сходами піднімаємося на другий поверх до головної мети – Аулі Леопольдіна.

На цьому фото видно як виглядав університет відразу після війни в 1945 році і як виглядає зараз. Німецькі професори після закінчення Другої світової війни покинули університет. Новий викладацький склад був сформований з професорів львівського Університету Яна Каземіров (так називався тоді Університет ім. Франка), який евакуювали зі Львова.

Вхід в Зал Леопольда.

Aula Leopoldina – це зал для урочистих подій університету, наукових конференцій та концертів. Його побудували в 1732 р.. Оформляли італійські майстри в стилі бароко. Назвали на честь засновника університету короля Леопольда I. Тут неймовірно красиво. У вартість квитків входить аудіогід.

А далі ми пішли на Математичну вежу – ще один “пункт видоковый” Вроцлава. Математична вежа – це астрономічна обсерваторія, яку організував учений – єзуїт Jungnitz в 1791 році. По дорозі розглядали експозицію зі старовинними астрономічними приладами, таблицями, фотоапаратами, кінокамерами, афішами. Так захопилися, що пропустили лінію меридіана на підлозі та стіні башти. Її виміряли і встановили тут в 1791 році.

Висота математичної вежі 42 м. З тераси відкривається мальовнича панорама Вроцлава на всі 360 градусів.

Несподівано на вулиці біля університету зустріли привітного крокодила і гігантську бабку. Це оригінальний вхід в студентський театр «Каламбур», що діє у Вроцлаві з 1904 року.

Пора в зоопарк!)) Далі ми поїхали в Африкариум, що входить в Місцевий зоопарк. Сімейний квиток до зоопарку коштував 120 злотих.

Африкариум – це величезний комплекс, в якому представлена флора і фауна Африканського континенту. Тут спекотно і душно. Є платний гардероб, залишити верхній одяг тут коштує 1 євро. Оплата готівкою.

Африкариум подарував нам усім яскраві враження. Ми милувалися підводним світом африканських морів і річок, побували в джунглях і пустелях. Усі тварини дуже близько до відвідувачів.


Бегемоти – вид зверху.

Бегемот … теж вид … непоганий)))

Сподобався скляний підводний тунель. Так дивно, коли над тобою пропливають черепахи, акули, скати, різнокольорові рибки. Якісні фото робити дуже важко, тому що темно, не можна включати фото – спалах і тварини постійно рухаються.

Зоопарк Вроцлава типово – європейський. Все зроблено для комфорту тварин і відвідувачів. На дворі зима, тому не всіх тварин можна побачити. Але все одно прогулянка принесла велику радість нам і особливо дітям.

Тварини живуть у величезних вольєрах, максимально наближених до умов справжньої середовища проживання.

Тераріум зоопарку невеликий, але цікавий.

Приємно вразив павільйон метеликів. Стільки радості й подиву, коли десятки маленьких яскравих метеликів літають навколо тебе.

У зоопарку діти вирішили помститися нам за те, що ми їх “мучили”, коли водили по всім туристичним пам’яток))) Вони з “особливою жорстокістю” тягали нас за всіх куточках вроцлавського зоопарку. “Ухандокали не по-децки”))). Поки ми, знесилені))), на лавочці милувалися жирафами, діти пройшлися контактним зоопарком з домашніми тваринами.

Через дорогу від вроцлавського зоопарку знаходиться знаменита будівля – Зал Сторіччя. Він унікальний тим, що на час введення в експлуатацію в 1913 році мав найбільші в світі бетонні перекриття. Це була новація в архітектурних і будівельних рішеннях. Зал Сторіччя побудований і названий на честь сторіччя битви народів під Лейпцигом (1813 рік). Тоді армія Наполеона була розбита військами союзників. Після цієї поразки французький імператор вперше відрікся від престолу.

У Залі Століття під час німецької окупації виступав Адольф Гітлер. Після війни в ньому проводяться різні спортивні змагання, концерти та урочисті заходи. Наприклад, у 1997 році проходив Конгрес з участю Папи Римського Івана Павла II. Зал може вмістити до 10000 глядачів. Зал Сторіччя внесений у Список Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО.

У Залі Століття нас зацікавила постійна виставка “Львів Стародавній”. Цю експозицію моделювали з 1929 р.. і на протязі 17 років. Демонстрували спочатку у Львові, але після Другої Світової війни виставка переїхала до Вроцлава. Це макет – панорама Львова ХVIII століття. Ціна сімейного квитка – 36 злотих.

Нас дуже приємно вразила експозиція. А діти взагалі були в захваті. Не чекали … Уявіть тільки, в середині невеликого залу стоїть великий макет древнього Львова. Завдяки прожекторах, на макеті змінюється час доби, заходить і сходить сонце, запалюються або гаснуть ліхтарі в будинках і на вулицях. Виглядає дуже цікаво. Доповнюють цю картину звукові ефекти.


Побачили тут улюблені місця Львова. Можна через камеру, яка знаходиться всередині макета, на вулицях міста, максимально зануритися в давню архітектуру, пройтися Львовом. Ось наша донька виловила і нас в камері)))

На іншому екрані, як у комп’ютерній грі, можна “ходити” по вулицях, вибирати об’єкт і отримувати інформацію про нього. Цікаво подивитися на споруди Львова, яких вже немає. Наприклад, синагога “Під золотою розою”.

На цьому туристичні плани по Вроцлаву були виконані. Увечері відпочили в оригінальному закладі. У Львові є ресторан – кнайпа “Криївка”, оформлена в стилі польовий “криївки” УПА. А у Вроцлаві є “Конспира» – це ресторан стилізований під 80-ті роки, період підпільної боротьби з комунізмом у Польщі.

Знаходиться “Коспира” на Соляної площі 11, вхід через арку. Перший зал – звичайне затишне кафе. А потрапити у другий зал можна тільки через двері в шафі – конспірація))) А ось тут дійсно цікаво і стильно. Квартира далеких 80-х років. Багато предметів обстановки дуже знайомі, з дому нашого дитинства. Ніби повернулися в далеке радянське минуле.

Подорож до Польщі було насиченим відкриттями і враженнями. 25 років тому я, як і багато наших співвітчизників, бував тут – їздив торгувати, привозив товари. За ці роки Польща дуже розвинулася.

Вроцлав і Краків – “must see” кожного мандрівника. Якщо порівнювати ці два найкрасивіших міст Польщі, то перевагу віддаємо Вроцлаву. Тут менше туристів, ніж у Кракові. Вроцлав здався нам більш затишним, душевним, зворушливим і атмосферних містом. А гномики додають радісних емоцій. Вроцлав у багатьох моментах нагадував нам улюблений Львів: площі, вулиці, кафе, магазини, музеї, креатив, атмосфера. Краків також цікавий, але ця краса інша – велична, помпезно – урочиста, королевська.

Яскравих Вам подорожей!