Facebook
Twitter
Google+
Pinterest
Linkedin

Куди поїхати на вихідні в Україні? Цікавим, пізнавальним, душевним – таким було наше подорож до Чернігова. Ми також побували у старовинних містечках Козелець, Седнєв і в гетьманській столиці -місті Батурин. Подорож подарувало багато відкриттів. Ми дізналися де знаходиться найдавніша збережена й красива церква, найбільший підземний храм України, де похований богатир Ілля Муромець, в якому дерев’яному храмі знімали фільм “Вій”, побачили “наживо” місця з картин та поем Тараса Шевченка.

“Чернігів – місто легенд” – такий логотип туристичного міста. Через 1300 років існування Чернігова зібралося багато містичних, романтичних, загадкових легенд про шалене кохання, загублених багатих скарбах, героїчних вчинках, привидів і навіть про чернігівському Дракули. Стіни древніх храмів, вали, площі, будинки зберігають старі таємниці. Ми поділимося з вами враженнями, відкриттями, цікавими історіями і переказами в авторському путівнику по Чернігову. Також розповімо – що подивитися, де зупинитися, в яких закладах смачно поїсти, як замовити екскурсію.

Маршрут нашої подорожі по Чернігівщині на карті: Київ – Козелець – Чернігів – Седнів – Батурин – Київ.

* Ми їздили з нашого рідного міста Богуслав через Київ. Для вашої зручності-маршрут з Києва.

Зміст:

1. Козелець.

2.Чернігів. Де зупинитися.

3.Чернігів. Путівник. Маршрут прогулянки – День перший.

  • Дитинець, або Чернігівський Вал
  • Червона площа
  • П’ятницька церква

4.Чернігів. Маршрут прогулянки – День другий.

  • Поїздка в древній Седнів.
  • Болдині гори: Троїцько-Іллінський монастир, Антонієві печери, Кургани
  • Єлецький-Успенський монастир
  • Курган Чорна могила.

5. Батурин – Гетьманська столиця.

Козелець

Маленьке містечко Козелець розташований в 80 км від Києва 65 км від Чернігова, поряд із головною трасою Е-95. Оригінальна назва має дві версії происхрождения. Перша – пов’язана з квітами “козелець”, які цвітуть навесні на місцевих лугах біля річки Остер. А друга має давньоруське походження. За легендою тут були густі ліси, в яких водилися дикі кози – “козелес”.

Козелець – відомий з XVII ст. сотенне козацьке місто. Магдебурзьке право надано Козельця в 1656 році за наказом гетьмана Богдана Хмельницького. А з 1708 році місто стало адміністративним центром Київського полку. Протягом майже 70 років тут розміщувалася козацька старшина. Розквіту Козельця сприяли брати Розумовські.


Саме у цих місцях почалася вражаюча історія двох знаменитих козаків – братів Олексія та Кирила Розумовських. Перший був таємним чоловіком імператриці Єлизавети, другий – останнім гетьманом України. Брати народилися недалеко від Козельця, в селі Лемеші, в сім’ї небагатого реєстрового козака Григорія Розума. Кажуть, він любив випити. “Прощай, розум, зустрінемося завтра”, – такі слова Григорія перед чаркою і дали прізвище його роду.

Як звичайний український козак Олексій Розум став впливовою особливої при дворі? Напевно, опинився в потрібний час і в потрібному місці”. Його дивовижний голос почув у церковному хорі заїжджий російський полковник. Він забрав хлопця до Петербурга, змінив прізвище на Розумовський і влаштував у придворний імператорський хор. У молодого вродливого козака закохалася дочка Петра I Єлизавета. Олексій, як фаворит імператриці, отримав титули, маєтки, влада, а потім таємно з нею повінчався. Його називали “нічним імператором”. Олексій мав великий вплив на імператрицю. Саме з його ініціативи відновлено Гетьманство і видався ряд указів, сприятливих для України.

У 1744 році Єлизавета вперше прибула в Україну. Місцева легенда розповідає як козацька старшина вирішила “аргументувати” відновлення гетьманства, показати силу і велич війська козацького. Вздовж всієї дороги до Глухова імператрицю вітали козаки у святкових мундирах. Насправді козаків було небагато. Після того, як проїжджав кортеж Єлизавети, вони скакали вперед і знову вишикувалися в шеренги на дорозі.

Старший брат Олексій забрав молодшого Кирила в Петербург. Відправив вчитися за кордон. В 18 років вже граф Кирило Розумовський став президентом Імператорської Академії наук і пробув на цій посаді 52 роки. Заочно в 1750 році за наказом імператриці був обраний Гетьманом Лівобережної України. Лише через рік Кирил, який звик до розкішного життя, переїхав в рідні місця. Тут почав будувати палаци й храми.

Візитка Козельця – неймовірної краси Собор Різдва Богородиці в центрі міста. Один з найкрасивіших храмів України XVIII століття. Церква зведена у стилі українського козацького бароко в 1763 році за замовленням колись простої козачки, шинкарки, а потім графині Наталії Розумовської. Така була вдячність матері за щасливу долю своїх синів Олексія і Кирила.

У радянські часи Собор використовувався як склад продовольчих товарів, у Другу світову тут були стайня і табір військовополонених. З 1993 року Собор Різдва Богородиці знову став діючим храмом.

Собор має два яруси. Перший – “тепла” церква, усипальниця родини Розумовських.

На другий ярус – в Собор ведуть три урочистих ганку з колонами.

Коли зайшли всередину Собору, просто перехопило подих. Величний старовинний іконостас XVIII століття вражає красою і розмірами. Існує версія, що спочатку він був виготовлений на замовлення для однієї з Петербурзьких церков за проектом Бартоломео Растреллі. У первісному вигляді іконостас мав 80 ікон. Сучасний складається з 50-ти. Оригінали ікон 1753 року зберігаються на другому поверсі музею, що розмістився в чернігівському соборі Бориса і Гліба. Цікаво, що цей іконостас став зразком для Катерининської церкви у Чернігові.

Поруч із Собором Різдва Богородиці височіє Дзвіниця, побудована в 1770 році. Білосніжний собор і Дзвіниця ніби ширяють над містом. Настільки легко сприймається така витончена архітектура.

У міському парку недалеко від Собору збереглася невелика будівля козацької Полкової канцелярії XVIII ст. З родиною Розумовських пов’язана і садиба Дараганів “Покорщина“, що належала сестрі Олексія та Кирила. Кажуть, що саме тут зупинялася імператриця Єлизавета і Олексій Розумовський. Будинок і Кам’яниця Дараганів знаходяться далі від центру міста, на вул. Сім’ї Розумовських.

Козелець і багато містечок Чернігівщини відвідав у 1846 році Т. Г. Шевченка. Він приїжджав у складі Археологічної експедиції і замальовував для неї історичні пам’ятки. А Собор Різдва Богородиці і містечко Козелець описав у своїй повісті “Княгиня”. До речі, про захоплення Тарасом Шевченком археологією ми вперше дізналися на фестивалі Ше.Fest, який щорічно проходить в с. Моринці.